Артефакти зір: hard edge і пошкодження зір
Якщо збільшити готову роботу, стан зір часто найкраще видає майстерність постобробки. Якщо зорі пошкоджені в процесі обробки або на них виникають артефакти, на мініатюрі цього не видно — але варто збільшити, і все стає зрозуміло. У цій статті зібрано два поширені типи артефактів зір — пошкодження зір і hard edge — та їхні причини.
Пошкодження зір: здебільшого через погано зроблену маску
Головний винуватець пошкодження зір — зазвичай погано зроблена маска. Досить збільшити, щоб побачити: на маленькому зображенні чи мініатюрі у Facebook це, можливо, непомітно, але якщо збільшити після виконання певних кроків обробки, часто виявляється, що зорі постраждали. Розгляньмо один набір прикладів:
- Зоря середньої яскравості через неправильну маску після зменшення розміру зорі за допомогою Erosion (у PS — фільтр Minimum) деформується в центрі й стає асиметричною — це і є типовий побічний ефект ерозійного фільтра.
- Дрібні зорі з тієї самої причини також отримують часткові чорні кільця по краях.
Після повторного налаштування маски й повторного зменшення зір край зорі здебільшого залишається нормальним, і деформація більше не виникає.
Урешті-решт, ретельно опрацювати деталі зір — це заради себе, а не заради інших. Ці вади видно лише при значному збільшенні; можна обдурити інших, але не самого себе — це також і причина, чому обробка зображень забирає так багато часу.
Hard edge: артефакт, посилений у процесі обробки
Ще одна поширена ситуація — hard edge усередині зорі або навколо неї. Насправді це артефакт, який був «створений» або «посилений» у процесі обробки — доказ цьому: у щойно інтегрованому вихідному файлі такого hard edge не існує, він з’являється лише в подальшій обробці.
hard edge трапляється не лише на вузькосмугових зображеннях — буває і в LRGB. За попереднім досвідом, основна причина, як і раніше, — маска зір: створення правильної маски зір майже повністю розв’язує цю проблему.
Окрім цього, є ще одна причина, яку легко проминути: те кільце навколо краю зорі дуже легко посилюється в процесі обробки. Якщо ви знімаєте кількома фільтрами, і розмір зорі в кожному фільтрі різний, а ви заздалегідь не привели їх до єдиного розміру, то після об’єднання каналів на краях зір різного розміру в процесі обробки з’являтимуться кільце за кільцем чорного (білого) кольору.
Тож отримати гарні зорі насправді дуже вибаглива справа. І навпаки, теоретично якщо зорі оброблено добре, то й основний об’єкт зйомки на тому самому знімку зазвичай непоганий — те, наскільки добре виглядають зорі, певною мірою є мініатюрним відображенням ретельності постобробки. Не дивно, що у вузькосмуговій зйомці проблем із зорями особливо багато; коли можна обійтися без зір, краще так і зробити.